Особи без громадянства

Допомога УВКБ ООН особам без громадянства та особам з невизначеним громадянством

Починаючи з 1990-х рр. і до 2013 р. УВКБ ООН відігравало історичну роль і виконало велику роботу із виявлення, запобігання та зменшення безгромадянства в Україні. УВКБ ООН через Фонд «Сприяння» допомагало особам, які раніше були депортовані, та їх нащадкам вийти з громадянства країн Центральної Азії та набути українське. Допомога надавалася переважно етнічним кримським татарам, які поверталися до Автономної Республіки Крим після примусового вислання до Центральної Азії (переважно до Узбекистану).

Завдяки прийнятим у 1997 р. змінам до Закону України «Про громадянство України», до 2001 року українське громадянство отримали близько 25,000 раніше депортованих осіб без громадянства. Окрім того, за підтримки УВКБ ООН та Верховного Комісара ОБСЄ у справах національних меншин, Республіка Узбекистан та Україна уклали домовленість, яка дозволила набути громадянство України ще 90,000 раніше депортованим особам та їх нащадкам протягом 1999-2001.

У 2001 році, після адвокації з боку УВКБ ООН і Ради Європи, новий Закон «Про громадянство України», ввів спрощену процедуру набуття громадянства, в результаті якої заявникам більше не доводилося відмовлятися від свого попереднього громадянства (ставати апатридом в процесі) до подачі заяви на набуття українського громадянства. Попередні вимоги щодо володіння українською мовою та п’ятирічного законного проживання також були скасовані для осіб, які мають зв’язки з Україною, включаючи раніше депортованих.

З червня 2017 року по червень 2022 року (61 місяців) партнери УВКБ ООН: МФ «NEEKA», БФ «Право на захист» та ГО «Десяте квітня» виявили та надали правову допомогу/представництво в судах, органах ДРАЦС, ДМСУ та консульствах країн СНД у Чернівецькій, Донецькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Київській, Львівській, Луганській, Одеській, Харківській областях: 3,422 недокументованим особам. Серед них:

• 2,139 особам з невизначеним громадянством (45% з них – роми). Для них було отримано 1,597 документів: 219 свідоцтв про народження – на підставі встановлення факту народження в суді (протягом року); 748 дублікатів свідоцтв про народження – на підставі звернення до ДРАЦС (з них 69 іноземних, які було отримано протягом терміну від 1 місяця до півтора року); та 630 паспортів (80 іноземних країн та 550 українських) – на підставі процедури встановлення особи в ДМСУ (протягом 2 місяців) та визначення належності до громадянства в консульствах країн СНД (від 2 до 12 місяців).
• 824 особам з невизначеним громадянством, які є громадянам колишнього СРСР, які (постійно) проживали на території України станом на 24 серпня/ 13 листопада 1991 року та не отримали від органу МВС напис «громадянин України» у свій паспорт. Партнери надали допомогу у зборі доказів та представництві в судах щодо встановлення факту такого проживання. Було отримано (деякі через 28 місяців!) 146 судових рішень, які стали підставою для встановлення належності таких осіб до громадянства України. 195 таких осіб оформили паспорт громадянина України в ДМСУ. 46 справ за представництва партнерів залишаються на стадії судового розгляду. Громадяни колишнього СРСР отримали 3 свідоцтва про народження, а також 20 його дублікатів.
• 459 особам без громадянства з неврегульованим статусом (більшість з них народилися в Росії, Молдові та інших країнах СНД; 27% з них – роми). 26 з них мають або паспорт СРСР, або форму № 1, або довідку, посвідку на проживання термін дії якої закінчився; 269 мають свідоцтва про народження республік колишнього СРСР (з них 37 свідоцтв про народження та 115 дублікатів отримано за допомогою партнерів УВКБ ООН); 204 мають консульські довідки про неналежність до громадянства (74 з них було отримано за сприяння партнерів УВКБ ООН). 149 з них було представлено в ДМС в процедурі визнання ОБГ та отримали відповідні довідки заявників.

Усіх цих осіб представляли адвокати. УВКБ ООН покрило відповідні адміністративні та судові збори за оформлення документів, а також вартість довідки про неналежність до громадянства країни походження. У результаті 2,002 осіб було документовано.

Читайте більше у звіті за квітень: Безгромадянство в Україні – квітень 2021

Реєстрація народження вперше

(Детальніше тут)

Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.

Залежно від строку, що сплив з моменту народження дитини, для її реєстрації необхідні документи:

До 1 року	Від 1 до 15 років	Від 16 років і старше
заява; медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о); паспорт заявника	заява (правила повторної реєстрації); медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о); медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о); довідка з місця проживання дитини	заява (правила повторної реєстрації); медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о); рішення суду про встановлення факту народження

За даними Міністерства юстиції України, в 1,674,835 актових записах про народження дітей в Україні Державного реєстру актів цивільного стану громадян складених з 24.08.1991 по 25.04.2021  відсутня інформація про громадянство обох батьків. Можно зробити висновок, що батьки та діти на момент складання актового запису були або особами з невизначеним громадянством або ОБГ.

За неофіційними оцінками міжнародних і громадських організацій, а також відповідно до звіту Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (четвертий цикл моніторингу від 08.12.2011), чисельність ромів в Україні становить від 200 000 до 400 000 осіб. Від 4 до 8% відсутні паспорти. Значно більша кількість ромів із різних причин не має документів, які підтверджують інші юридичні факти (реєстрацію народження, право власності, реєстрацію місця проживання). Відсутність оплачуваної роботи та як наслідок пенсійного забезпечення створює підстави для соціальної незахищеності й поглиблює перешкоди в отриманні публічних послуг, соціальних гарантій і пільг. Обмежений доступ представників ромської національної меншини до безоплатної правової допомоги, через необізнаність щодо своїх прав на її отримання, а також через неможливість її отримати у випадку відутності паспорту у батьків, створює перешкоди у реєстрації народження дітей недокументованих ромів, які досягли 16 років і старшого віку. Є також випадки, коли безробітні батьки-роми не можуть дозволити собі оплатити послуги адвоката та судовий збір за встановлення факту народження їх дітей (віком від 16 років) у суді.  Без свідоцтва про народження такі діти не можуть звернутись за отриманням паспорту у віці 14-17 років. У випадку реєстрації народження, але втраті свідотства про народження, особа по досягненню віку 18+ не може ані самостійно (через відсутність паспорту), ані через своїх батків (вони можуть представляти лише своїх неповнолітніх дітей) звернутись в ДРАЦС за витягом Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

Порядок ідентифікації та встановлення особи

(Детальніше тут)

У разі, якщо особа звернулась для відновлення втрачених документів або для отримання паспорта громадянина України у формі картки (ID) вперше, після досягнення 18-річного віку, органи ДМС будуть проводити заходи щодо ідентифікації особи. Заявники мають подати свідоцтво про народження та паспорт громадянина України одного з батьків.

01.09.2021 року Кабінет Міністрів України прийняв зміни до Постанов №289 та №302. З листопада 2021, зміни дозволяють громадянам, що перебувають в місцях несвободи, звертатися із заявами про оформлення паспорта громадянина України. Більше того, маломобільні особи з інвалідністю та особи, що проживають на НУТ, зможуть подавати відповідні заяви до будь-якого територіального підрозділу ДМС. Особи, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18 років та у яких відсутнє свідоцтво про народження, можуть подати замість нього витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження. При цьому, мешканці НУТ не зобов’язані попередньо отримувати довідку внутрішньо переміщеної особи. Найважливіші зміни стосуються числа свідків під час встановлення особи: достатнім привести одного родича (включно з колишнім чоловіком/дружиною), або двох сусідів що мають повну дієздатність, досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу.

28.10.2022 КМУ прийняв нові зміни до Постанови №302 (через постанову № 1220). Зміни набули чинності 17 листопада. Вони, серед іншого, дозволяють розширити коло свідків (Див. стр. 5 презентації) до «близької до заявника особи» та проведення процедури встановлення особи у режимі відеоконференцзв’язку, якщо свідок не може бути присутнім особисто в ДМС. Паспорт кожного свідка пред’являється під час проведення відеоконференцзв’язку, а його копія надсилається електронною поштою до підрозділу ДМС.

Це актуально для недокументованих паспортом переміщених осіб з Автономної Республіки Крим, НУТ, нещодавно окупованих територій України, які переїхали до центральної та західної України. Їх свідки з окупованих територій мають змогу дистанційно брати участь в процедурі встановлення особи та сприяти доступу заявника без паспорту до ID.

За оцінками Світового банку, станом на березень 2020 року в Україні 999,000 громадян віком від 15 років (з них 310 тис. жінок і 689 тис. чоловіків) проживають без паспорту.

У 2013 році Україна приєдналася до Конвенції ООН 1954 року про статус осіб без громадянства і  Конвенції ООН 1961 року про скорочення безгромадянства. 16 червня 2020 року Парламент України прийняв Закон № 693-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства”. 

Прийняття цього Закону є важливим кроком на шляху до виявлення та захисту осіб без громадянства в Україні. УВКБ ООН вітає це досягнення. Закон надає право апатридам, незважаючи на законність чи незаконність їх перебування на території України, звернутися до Державної міграційної служби України (ДМСУ) із заявою про визнання особою без громадянства та у випадку їх визнання, отримати посвідку на тимчасове проживання (ПТП), а також проїзний документ. Визнані особи без громадянства матимуть право отримати посвідку на постійне проживання (ППП), після двох років проживання з ПТП. Визнані ДМСУ особи безгромадянства, зможуть легально працювати, навчатися, отримують доступ до медичної допомоги, і врешті-решт матимуть шлях до набуття громадянства України.

16 квітня 2021 набрала чинності Постанова КМУ No 317 від 24.03.2021 “Деякі питання визнання особою без громадянства”, яка була прийнята на виконання Закону та затвердила зразок заяви про визнання особою без громадянства, порядок розгляду таких заяв, зразок довідки заявника. Розгляд заяв триватиме від 6 до 12 місяців та передбачає подання заявником, який досяг 18-річного віку, своїх документів з фото в ДМСУ. У разі відсутності у заявника документів з фото, за його письмовою згодою, ДМСУ проводитиме  опитування родичів, сусідів або інших осіб (не менше трьох), з метою підтвердження фактів, викладених в заяві, та/або впізнаня заявника за фотокарткою.

У разі не подання заявником довідки про неналежність до громадянства держави його попереднього постійного та довгострокового проживання та/або з держави, громадянство якої мають члени його сім’ї, ДМСУ надсилатиме відповідний запит дипломатичним представництвам або консульським установам таких держав. Не надання іноземним представництвом відповіді на третій запит ДМСУ означатиме, що заявник не вважається громадянином такої держави (загальний строк очікування відповіді триватиме протягом 6 місяців).

УВКБ ООН готове підтримати органи влади в імплементації Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства і пропонує свою допомогу у підготовці персоналу ДМСУ, Центрів надання безоплатної правової допомоги, судів. УВКБ ООН також підвищить обізнаність апатридів з неврегульованим статусом щодо можливості подання заяви в ДМСУ про визнання особою без громадянства та надаватиме правову допомогу у випадку неправомірної відмови у визнанні.

7 травня 2021 року розпочався прийом заяв про визнання особою без громадянства.

Станом на 30 червня 2021 року Державна міграційна служба України зареєструвала 191 заяву про визнання особою без громадянства. 32 з них були представлені партнерами УВКБ ООН.

Протягом другого тижня листопада 2021 року ДМСУ прийняла рішення про визнання двох заявників особами без громадянства.

Станом на 31 грудня 2021 року ДМСУ повідомило про 737 зареєстрованих заяв про визнання особою без громадянства. 121 з них (16,4%) подано за сприяння партнерів УВКБ ООН. Загалом протягом 2021 року ДМС визнала особами без громадянства 55 заявників. 9 з них є бенефіціарами партнерів УВКБ ООН: Право на захист – 7, Десяте квітня – 2. Було припинено розгляд 3х заяв про визнання ОБГ (ДМС встановила приналежність заявників до громадянства України); по 3х справах ДМСУ приняла рішення про відмову у визнанні (2 заявники мали право на громадянство іноземних держав, 1 – надано навмисно фальсифіковані дані). Рівень визнання – 90%.

Станом на 30 червня 2022 року ДМСУ повідомило про 901 зареєстрованих заяв про визнання особою без громадянства (з них 164 в 2022, оскільки протягом березня-квітня процедура була призупинена). Особами без громадянства визнано 270 заявників; 28 заявникам ДМСУ відмовило у визнані; 2 заяви було зупинено (перевіряється наявність підстав для надання міжнародного захисту або наявності громадянства України); 5 заяв було припинено.

Станом на 31 грудня 2022 року ДМСУ повідомило про 1,028 (291 в 2022) зареєстрованих заяв про визнання особою без громадянства. Більш обмежену кількість прийнятих заяв можна пояснити призупиненням процедури протягом березня-квітня; окупацією нових областей; знеструмленнями в Україні через ракетно-дронові атаки РФ протягом жовтня-грудня. 664 (609 в 2022) заявників було визнано особами без громадянства. 52 заявникам ДМСУ відмовило у визнані, оскільки вони були громадянами інших країн. Розгляд 35 заяв зупинено до завершення перевірки належності до громадянства України.

Станом на 30 вересня 2023 року ДМСУ повідомило про 1,253 зареєстрованих заяв про визнання особою без громадянства. 883 заявників було визнано особами без громадянства. 61 заявникам ДМСУ відмовило у визнані, оскільки вони були громадянами інших країн. Розгляд 11 заяв зупинено до завершення перевірки належності до громадянства України. 32 рішення про визнання ОБГ було скасовано. Розгляд інших заяв триває.

• Відео щодо визнання особою без громадянства в Україні: особливості документування

 

 

Процедура прийняття до громадянства України осіб без громадянства

ОБГ які законно в’їхали в Україну за проїзним документом та отримали тут посвідку на постійне проживання – мають право на прийняття до громадянства України через три роки безперервного проживання.

14.12.2021 Верховна Рада України ухвалила Закон 1941-IX про внесення змін до Закону України “Про громадянство України”, який с.і. надає право особам без громадянства (ОБГ) подавати заяву про прийняття до громадянства України через три роки після їх визнання ДМС згідно Постанови КМУ 317. Закон набрав чинності 19.12.2021.

Протягом 2014-22: 3,888 ОБГ набули громадянство України. Серед них: 2,033 ОБГ – за територіальним походженням за рішеннями територіальних органів ДМС за спрощеною процедурою; 492 ОБГ в наслідок прийнятя до громадянства – опрацьовані ДМС/Адміністрацією Президента; 116 дітей ОБГ набули громадянство внаслідок їх усиновлення; 1,234 дітей ОБГ набули громадянство внаслідок встановлення над ними опіки чи піклування, влаштування до дитячого закладу чи закладу охорони здоров’я, до дитячого будинку сімейного типу чи передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя; 13 ОБГ набули громадянство внаслідок визнання їх судом недієздатним або встановлення над ними опіки громадянина України (діти до 14 років).

Щодо 26 ОБГ, ДМС скасувала рішення про оформлення набуття громадянства України.

Належність до громадянства України

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року.

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав. Такі особи є громадянами України з 13 листопада 1991 року;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України. Такі особи є громадянами України з моменту внесення відмітки про громадянство України ;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Встановлення факту постійного проживання на території України

Процедура встановлення належності до громадянства України стосується тих громадян колишнього СРСР, хто вже визнається громадянином України відповідно до ст. 3 Закону України “Про громадянство України” але з тих чи інших причин досі не має паспорту громадянина України.

Можна виділити дві групи громадян колишнього СРСР, які є претендентами на отримання українського паспорту в результаті проходження процедури встановлення належності до громадянства України: особи, які на 1991 р. вже були повнолітніми, тобто старшими за 18 років, та особи, які на 1991 р. ще не досягли 18 років. Деталі тут.

Протягом 2014-2022 років ДМС: встановила належність до громадянства України на підставі рішень судів – 2,382 (139 у 2022 vs 224 у 2021)  громадян колишного СРСР та оформила належність до громадянства України на підставі внесених написів “Громадянин України” – 549 (23 у 2022 vs 27 у 2021) громадян колишнього СРСР. В Україні термін дії паспортів СРСР закінчився 1.01.2005.

Оцінка кількості осіб без громадянства в Україні

Останні дані про безгромадянство в Україні датуються ще 2001 роком, коли проводився перепис населення: тоді 82,550 осіб задекларували себе особами без громадянства. Це ті, хто після розпаду СРСР прибули в Україну із 14 його колишніх республік, і не набули громадянства новоутворених держав. Більшість таких осіб знаходилися в Автономній Республіці Крим, Одеській, Донецькій та Дніпропетровській областях. Тоді як 40,000 під час перепису не вказали свого громадянства. Ми вважаємо їх особами з невизначеним громадянством.

Станом на 31.12.2022, 6,176 осіб без громадянства (6,047 у 2021 році) на законних підставах проживають в Україні (у тому числі 5,330  осіб проживають постійно порівняно з  5,312 у 2021 році). Найбільша кількість постійно проживаючих ОБГ зареєстровані в ДМС у наступних областях: Донецька 904; Харківська 681; місто/область Київ 798; Дніпропетровська 509; Миколаївська 366; Херсонська 242.