Навантаження величезне, але енергія та рішучість на місці

Як польовий офіс УВКБ ООН в Сєвєродонецьку на сході України справляється з тиском коронавірусу.

Олександра Литвенко – це внутрішньо переміщена особа з Луганська, яка переїхала шість років тому через збройний конфлікт на сході України. Тоді вона працювала волонтером у складі УВКБ ООН, а згодом подалась на посаду в команду УВКБ ООН. Сьогодні Олександра очолює польовий офіс у Сєвєродонецьку з командою із дев’яти осіб.

“Для мене ситуація з коронавірусом має певну схожість із гуманітарною кризою на сході України у 2014 році. Тоді ми допомагали людям, які втратили свої будинки через обстріли, і сьогодні ми боремося з невидимою небезпекою”, – каже Олександра.

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підвищила статус спалаху COVID-19 з епідемії до пандемії. З 16 березня уряд України ввів обмеження, спрямовані на зменшення ризиків, пов’язаних із поширенням коронавірусної інфекції. Керівництво УВКБ ООН в Україні вирішило перевести співробітників на роботу з дому, попросивши залишитися в офісах лише критично важливих співробітників. Керівники польових офісів були визначені як критично важливі.

“У перші дні пандемії головне питання було: як ми можемо забезпечити підтримку людей і в той же час не піддавати їх небезпеці передачі COVID-19″, – згадує Олександра. “Ми регулярно зустрічаємось із місцевою владою, національними та міжнародними організаціями, щоб допомогти реагувати на COVID-19″.

Зважаючи на пандемію COVID-19, команда УВКБ ООН у Сєвєродонецьку розробила та впровадила проекти швидкого впливу (QIP), щоб допомогти збільшити потенціал вісімнадцяти медичних закладів, що надають медичні послуги приблизно 57 241 пацієнтам. Місцеві громади були забезпечені матеріалами та інструментами для виготовлення засобів захисту, і вони виготовили понад 10 000 захисних масок для медичних установ у населених пунктах, розташованих поблизу лінії розмежування. Маски, рукавички, дезінфікуючі засоби та обладнання були надані різним установам по всій області.

УВКБ ООН закупило та доставило санітарно-гігієнічні засоби до шістнадцяти населених пунктів уздовж лінії розмежування. Антисептики зробили доступними у життєво важливих частинах соціальної інфраструктури, регулярно відвідуваних місцевими жителями, наприклад, на поштових відділеннях.

Для подальшого запобігання розповсюдженню COVID-19 команда значно скоротила кількість візитів на місця, покладаючись на місцевих співробітників неурядових організацій-партнерів для проведення роздач, а також запровадили у своєму офісі високі гігієнічні стандарти.

«Ми закрили свій офіс для відвідувачів, і ми ввели практику, що в кімнаті працює лише одна людина. Ми носимо захисні маски та рукавички, коли спілкуємося з людьми. Ми навіть попросили нашу клінінгову компанію тимчасово призупинити їхні послуги, тому ми робимо прибирання самостійно, по черзі. Я займаюся прибиранням офісу так само, як і інші члени команди», – каже Олександра.

«Підтримка між членами команди теж стала дуже важливою». Олександра продовжує. «Один із членів моєї команди старше шістдесяти років, і знаходиться в групі ризику. Колеги роблять покупки для нього і купують його ліки, щоб йому не доводилось самому ходити у громадські місця».

“Навантаження велике і важливо також підтримувати високий рівень духу команди”, – каже Олександра. «Щодня о 9:30 ми проводимо короткі онлайн-зустрічі, щоб привітати один одного та перевірити, як у всіх справи. Ми обговорюємо деякі ключові завдання на день. Це стало чудовою традицією, яка допомагає нам залишатися єдиними незалежно від того, працюємо ми в офісі чи вдома».

За даними Центру громадського здоров’я України, станом на 30 квітня у Луганській області було зареєстровано лише тридцять три підтверджені випадки COVID-19. Суворі превентивні заходи, запроваджені урядом, досі були ефективними у стримуванні коронавірусної інфекції від поширення у регіоні.

«Я щаслива, що наш офіс зробив внесок у боротьбу з вірусом. Це найкраща винагорода за нашу нелегку працю», – каже Олександра.