Особи без громадянства

Офіційне міжнародне визначення особи без громадянства: «особа, яка не вважається громадянином жодної держави в рамках її законодавства». Деякі люди народжуються без громадянства, але інші стають апатридами пізніше. 

Люди без громадянства є у всіх регіонах світу. Часто проблема безгромадянства виникає через недоліки законодавчих систем: дискримінацію,  довільні закони та практику. Осіб без громадянства нерідко ізолюють від суспільства та позбавляють базових прав, таких як реєстрація народження, освіта, охорона здоров’я, реєстрація шлюбу та працевлаштування; у разі смерті такої особи не видається свідоцтво про смерть і не відбувається офіційне поховання.

Точна кількість осіб без громадянства невідома, але за підрахунками УВКБ ООН, у всьому світі є декілька мільйонів – з них приблизно третина – діти.

На фото зображений мурал “Маленький громадянин”, який УВКБ ООН відкрило у Києві у рамках відзначення 5-річчя глобальної кампанії з викорінення безгромадянства.

Мурал можна знайти за адресою: вул. Ярославська, 11.

Останні дані про безгромадянство в Україні датуються ще 2001 роком, коли проводився перепис населення: тоді 82,550 осіб задекларували себе особами без громадянства. Це ті, хто після розпаду СРСР прибули в Україну із 14 його колишніх республік, і не набули громадянства новоутворених держав. Більшість таких осіб знаходилися в Автономній Республіці Крим, Одеській, Донецькій та Дніпропетровській областях.

Починаючи з 1990-х рр. і до 2013 р. УВКБ ООН відігравало історичну роль і виконало велику роботу із виявлення, запобігання та зменшення безгромадянства в Україні. УВКБ ООН через Фонд «Сприяння» допомагало особам, які раніше були депортовані, та їх нащадкам вийти з громадянства країн Центральної Азії та набути українське. Допомога надавалася переважно етнічним кримським татарам, які поверталися до Автономної Республіки Крим після примусового вислання до Центральної Азії (переважно до Узбекистану).

Завдяки прийнятим у 1997 р. змінам до Закону України «Про громадянство України», до 2001 року українське громадянство отримали близько 25,000 раніше депортованих осіб без громадянства. Окрім того, за підтримки УВКБ ООН та Верховного Комісара ОБСЄ у справах національних меншин, Республіка Узбекистан та Україна уклали домовленість, яка дозволила набути громадянство України ще 90,000 раніше депортованим особам та їх нащадкам протягом 1999-2001.

У 2001 році, після адвокації з боку УВКБ ООН і Ради Європи, новий Закон «Про громадянство України», ввів спрощену процедуру набуття громадянства, в результаті якої заявникам більше не доводилося відмовлятися від свого попереднього громадянства (ставати апатридом в процесі) до подачі заяви на набуття українського громадянства. Попередні вимоги щодо володіння українською мовою та п’ятирічного законного проживання також були скасовані для осіб, які мають зв’язки з Україною, включаючи раніше депортованих.

З червня 2017 року по березень 2021 року партнери УВКБ ООН: МФ «NEEKA», БФ «Право на захист» та ГО «Десяте квітня» виявили та надали правову допомогу/представництво у суді 2,798 особам з невизначеним громадянством (45% з них – роми). Допомога надавалась в Донецькій, Закарпатській, Київській, Луганській, Одеській, Харківській областях. Загалом за 46 місяців: 176 осіб отримали свідоцтва про народження; 596 осіб отримали дублікати свідоцтв про народження через їх втрату (з них 137 іноземні); 576 осіб отримали паспорти (у тому числі 75 іноземних країн та 501 український). Усіх цих осіб представляли адвокати. УВКБ ООН покрило відповідні адміністративні та судові збори.

Серед вищезгаданих осіб партнери УВКБ ООН виявили 308 осіб без громадянства з неврегульованим статусом (більшість з них народилися в Росії, Молдові та інших країнах СНД; 84 з них – роми). 9 з них мають або паспорт СРСР, або форму № 1, або довідку, посвідку на проживання термін дії якої закінчився; 129 мають свідоцтва про народження республік колишнього СРСР; 52 не мають документів.

Читайте більше у звіті за квітень: Безгромадянство в Україні – квітень 2021

осіб з невизначеним громадянством та апатридів проживають в Україні

За оцінкою УВКБ ООН, станом на  2020 рік в Україні проживають близько 35,000 осіб з невизначеним громадянством та апатридів. УВКБ ООН працює над методологією оновлення цієї оцінки. До осіб з невизначеним громадянством відносяться члени ромських меншин, бездомні особи, люди похилого віку, які є власниками радянських паспортів (переважно у сільській місцевості), та засуджені особи.

Також, за оцінками УВКБ ООН, близько 67,000 дітей, народжених на непідконтрольних уряду України районах Донецької та Луганської областей, ще не отримали свідоцтва про народження в Україні. Без українських свідоцтв про народження їм може загрожувати безгромадянство. УВКБ ООН продовжує виступати за спрощення реєстрації народжень, щоб процедура відповідала конкретним потребам сімей на непідконтрольних територіях.

У 2013 році Україна приєдналася до Конвенції ООН 1954 року про статус осіб без громадянства і  Конвенції ООН 1961 року про скорочення безгромадянства. 16 червня 2020 року Парламент України прийняв Закон 693-IXПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства”. 

Прийняття цього Закону є важливим кроком на шляху до виявлення та захисту осіб без громадянства в Україні. УВКБ ООН вітає це досягнення. Закон надає право апатридам, незважаючи на законність чи незаконність їх перебування на території України, звернутися до Державної міграційної служби України (ДМСУ) із заявою про визнання особою без громадянства та у випадку їх визнання, отримати посвідку на тимчасове проживання (ПТП), а також проїзний документ. Визнані особи без громадянства матимуть право отримати посвідку на постійне проживання (ППП), після двох років проживання з ПТП. Визнані ДМСУ особи безгромадянства, зможуть легально працювати, навчатися, отримують доступ до медичної допомоги, і врешті-решт матимуть шлях до набуття громадянства України.

16 квітня 2021 набрала чинності Постанова КМУ No 317 від 24.03.2021 “Деякі питання визнання особою без громадянства”, яка була прийнята на виконання Закону та затвердила зразок заяви про визнання особою без громадянства, порядок розгляду таких заяв, зразок довідки заявника. Розгляд заяв триватиме від 6 до 12 місяців та передбачає подання заявником, який досяг 18-річного віку, своїх документів з фото в ДМСУ. У разі відсутності у заявника документів з фото, за його письмовою згодою, ДМСУ проводитиме  опитування родичів, сусідів або інших осіб (не менше трьох), з метою підтвердження фактів, викладених в заяві, та/або впізнаня заявника за фотокарткою.

У разі не подання заявником довідки про неналежність до громадянства держави його попереднього постійного та довгострокового проживання та/або з держави, громадянство якої мають члени його сім’ї, ДМСУ надсилатиме відповідний запит дипломатичним представництвам або консульським установам таких держав. Не надання іноземним представництвом відповіді на третій запит ДМСУ означатиме, що заявник не вважається громадянином такої держави (загальний строк очікування відповіді триватиме протягом 6 місяців).

УВКБ ООН готове підтримати органи влади в імплементації Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства і пропонує свою допомогу у підготовці персоналу ДМСУ, Центрів надання безоплатної правової допомоги, судів. УВКБ ООН також підвищить обізнаність апатридів з неврегульованим статусом щодо можливості подання заяви в ДМСУ про визнання особою без громадянства та надаватиме правову допомогу у випадку неправомірної відмови у визнанні.

7 травня 2021 року розпочався прийом заяв про визнання особою без громадянства.

Станом на 16 червня 2021 року Державна міграційна служба України обробила 134 заявку на отримання статусу особи без громадянства. 21 з них були представлені партнерами УВКБ ООН.

Всесвітня кампанія із подолання безгромадянства #IBelong

Ви можете підписати відкритий лист щоб викорінити проблему безгромадянства до 2024 року і стати частиною глобального руху з метою припинення цієї несправедливості.

Кампанія #IBelong розпочалася у листопаді 2014 року. Разом із урядами держав, громадянським суспільством та іншими агенціями ООН, ми прагемо викорінити безгромадянство до 2024 року, запобігаючи появі нових випадків і краще ідентифікуючи і захищаючи осіб без громадянства.

Ця кампанія ефективно мобілізувала уряди і громадянські суспільства по всьому світу.