© ©УВКБ ООН/Аліна Коваленко
«Я пережила Другу світову війну, Голодомор, і зараз переживаю це вторгнення», – розповідає Галина, зустрічаючи нас на порозі свого старенького дерев’яного будинку із гарними різьбленими віконцями в крихітному селі Кухарі неподалік від сумнозвісної Чорнобильської зони відчуження.
Її кіт мирно гріється на сонці, і на перший погляд ніщо не нагадує про жахи, які пережило це село та родина Галини на початку російського вторгнення у лютому 2022 року.
Ця 97-річна жінка все життя прожила в селі Кухарі. Тут поховані її брати та чоловік. Вона змушена була виїхати через повномасштабну війну. Після відходу російських збройних сил у квітні 2002 року вона повернулася додому з донькою Надією та чоловіком Надії Олександром і побачила свій будинок пошкодженим. Вікна та двері були зруйновані артилерійським вогнем і кулями, а багато їхніх особистих речей було знищено або вкрадено.
Весною 2023 року УВКБ ООН, Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН), допомогло родині з ремонтом житла. Було замінено шість вікон, полагоджено дах, завдяки чому будинок знову став безпечним, а Галина змогла знову почуватися комфортно у своїй оселі.
«У сім’ї нас четверо, два брати і дві сестри. Ми намагаємося жити тут з мамою по черзі кожні 2-3 місяці, щоб їй було комфортно, тепло і безпечно. Добре, що в нас є міжнародні організації, які не залишають нас наодинці з бідою», – каже донька Галини Надія.
©УВКБ ООН/Аліна Коваленко
У цьому ж селі 47-річна Ольга також налагоджує своє життя, живучи у модульному будинку, виготовленому українською компанією QHome. Будинок було встановлено на присадибній ділянці за підтримки УВКБ ООН після того, як власний будинок жінки був повністю зруйнований артилерійським обстрілом на початку вторгнення. Коли вона повернулася додому у травні 2022 року, на її подвір’ї стояв пошкоджений танк, від будинку залишилася лише купа цегли, а в руїнах були закладені міни.
«Приїхала міська комісія і дійшла висновку, що мій будинок ремонту не підлягає, — згадує Ольга.
Відтак, їй довелося деякий час жити в тимчасовому модульному поселенні, поки УВКБ ООН шукало інші альтернативи. Її новий збірний будинок обладнаний основними меблями, зокрема столом, ліжком та стільцями, а також необхідною технікою: плитою, холодильником, кухнею, туалетом і ванною. Завдяки такому рішенню Ольга разом із донькою, онуками та улюбленим котом Сімбою повернулися до своєї громади та почали будувати життя заново.
©УВКБ ООН/Аліна Коваленко
©УВКБ ООН/Аліна Коваленко
©УВКБ ООН/Аліна Коваленко
Київська область залишається у п’ятірці регіонів України, які найбільше постраждали від руйнувань після повномасштабного російського вторгнення.
Загалом обстрілами зруйновано або пошкоджено 27 000 будівель, у тому числі приватні будинки, школи, а також адміністративні та соціальні об’єкти. З них повністю зруйновано майже 4 375 приватних будинків і 49 багатоповерхівок.
УВКБ ООН та його партнери з неурядових організацій були одними з перших, які підтримали обласну владу у задоволенні величезних потреб людей у цих охоплених війною районах. Тісно співпрацюючи з Київською обласною державною адміністрацією, УВКБ ООН допомагає відновлювати пошкоджене житло та інфраструктуру, щоб дати постраждалим від війни громадам надію та можливість повернутися та запропонувати довгострокові рішення для подолання травми війни.
У Київській області станом на вересень 2023 року УВКБ ООН надало 8 865 особам набори для екстреного ремонту житла для термінових ремонтних робіт. Окрім того, УВКБ ООН встановило 71 модульний будинок, наданий Урядом Данії, і 99 модульних будинків українського виробника QHome на ділянках сімей, будинки яких були повністю зруйновані бойовими діями.
У результаті понад 6 500 людей змогли повернутися до своїх домівок та у громади Київської області, щоб почати заново будувати своє життя у власних домівках.
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
