Завдяки грошовій допомозі внутрішньо переміщені люди мають змогу покрити нагальні витрати й повернути собі відчуття стабільності
Завдяки грошовій допомозі внутрішньо переміщені люди мають змогу покрити нагальні витрати й повернути собі відчуття стабільності
Сьогодні, коли негативні наслідки війни в житті й добробуті кожного українця є вельми відчутними, грошова допомога стала одним із найефективніших способів підтримки людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. На противагу універсальному підходу, грошова допомога надає змогу сім’ям-отримувачам самостійно вирішувати, на які потреби витрачати кошти: на придбання ліків і продуктів або на покриття оренди житла, транспортних витрат або витрат, що виникають упродовж осінньо-зимового періоду.
Надаючи людям право ухвалювати власні рішення, грошова допомога допомагає зберігати гідність і незалежність, адже саме люди визначають, як найкраще розподілити обмежені ресурси під час вимушеного переміщення.
Такий підхід набуває особливого значення для людей похилого віку й людей із хронічними хворобами, для яких вчасне отримання ліків, консультацій або допомоги в пересуванні є вкрай важливим. Для таких людей, як Олександр, який був змушений виїхати з рідного Херсона, грошова допомога стала справжнім порятунком.
Все своє життя 63-річний Олександр Жуков прожив у Херсоні. Будинок чоловіка стояв усього за пару сотень метрів від річки Дніпро в районі, поблизу якого пролягла лінія фронту, відколи в листопаді 2022 року українська армія повернула контроль над містом. Будинок зазнав нищівних наслідків артилерійських обстрілів.
«Коли пролунали перші вибухи, весь будинок затрясся, – пригадує Олександр. – Разом із сестрою ми сиділи за двома стінами й просто молилися, що все це закінчиться. Але потім один зі снарядів улучив у дитячий майданчик у нашому дворі, а інший вдарив по невеличкому будинку неподалік. Шрапнеллю посікло все в радіусі 35 метрів, звійсно й наш будинок, наша квартиру на третьому поверсі. Один з уламків пробив балконні двері, зачепив стелю та рикошетом вдарив о стіну».
На початку 2023 року обстріли почастішали. У всіх квартирах повилітали вікна, які згодом забили дошками. Зрештою припинилося постачання електрики, води й тепла, тож жити в будинку стали неможливо.
Волонтери й обласна влада допомогли Олександру евакуюватися: спочатку в межах рідної Херсонської області, але трохи далі від лінії фронту, а потім – до Хмельницького кризового центру соціальної підтримки. Центр допомагає людям, які опинилися у складній життєвій ситуації без сторонньої підтримки. Центр, окрім іншого, підтримує людей із вразливих груп, евакуйованих із прифронтових громад, зокрема людей з інвалідністю.
Коли Олександр покидав рідний Херсон, серце переповнювали емоції, але залишатися там було надто небезпечно. «Я там народився, там прожив усе своє життя. Я щодня сумую за моїм містом. Але повернутися туди зараз просто неможливо. У жодному будинку в моєму районі жити неможливо», – ділиться Олександр.
Життя в переміщенні потребує додаткових витрат, а надто для тих, хто має хронічні хвороби. Завдяки отриманій від УВКБ ООН грошовій допомозі, надання якої уможливила підтримка Європейського Союзу, Олександр має змогу покрити витрати на невідкладні потреби.
«Тут у мене є все що треба. Але мені все ще потрібні спеціальні ліки. Завдяки грошовій допомозі я зможу їх придбати й піклуватися про себе. Ця допомога дає мені трохи стабільності в ці нестабільні часи», – пояснює Олександр.
Від березня 2022 року УВКБ ООН надало грошову допомогу понад 2,3 мільйона людей в Україні на загальну суму 682 мільйони доларів США. Надання допомоги стало можливим завдяки щедрій підтримці Європейського Союзу й інших донорів.
Програма грошової допомоги впроваджується через мережу Центрів надання послуг у сфері соціально-правового захисту й мобільних бригад, що функціонують у 21 області. Фахівці центрів здійснюють реєстрацію на отримання допомоги, визначають потреби у сфері соціально-правового захисту й забезпечують механізми отримання допомоги людьми з найбільш вразливих груп. Завдяки грошовій допомозі від УВКБ ООН тисячі таких внутрішньо переміщених людей, як Олександр, не лише мають змогу покрити нагальні витрати, але й впевнено дивитися в майбутнє з надією.