Право на громадянство: досягнення України на шляху до скорочення безгромадянства й спричинені війною виклики
Право на громадянство: досягнення України на шляху до скорочення безгромадянства й спричинені війною виклики
Особа без громадянства — це людина, яка не вважається громадянином жодної держави. Іншими словами, жодна країна не визнає її своїм громадянином. На практиці це означає, що така людина не має офіційних документів. Сьогодні світ відзначає 65-ту річницю із часу підписання Конвенції про скорочення безгромадянства. За кілька десятиліть Україна досягла значних успіхів у подоланні безгромадянства, проте з початком війни на цьому шляху постали нові виклики.
«Коли в тебе немає документів, що посвідчують особу, ти не можеш влаштуватися на роботу або винайняти житло. А коли ти один у великому місті, це дуже важко. Іноді мені навіть доводилося ночувати на вулиці», – ділиться Сергій.
Сергій народився на Донеччині, але після того, як на початку війни на сході України його рідне місто опинилося під російською окупацією, він переїхав до Києва. У 2017 році чоловік загубив сумку з усіма документами. Оскільки документи, необхідні для підтвердження його особи, залишилися на окупованій території та на той час не були оцифровані, Сергію знадобилося п’ять років, щоб підтвердити свою особу та громадянство.
Історія Сергія – лише один приклад того, як люди можуть опинитися в ситуації, коли ризики безгромадянства зростають. Більшість людей сприймає громадянство як належне. Це те, що вказано в паспорті, вноситься до офіційних документів і непомітно гарантує доступ до прав, послуг і можливостей. Але для людей без громадянства й людей під ризиком безгромадянства відсутність громадянства або неможливість довести належність до громадянства позначається майже на кожному аспекті життя: від запису дитини до школи до отримання медичної допомоги, офіційного працевлаштування, відкриття банківського рахунку, оренди житла й навіть підтвердження власної особи.
В Україні безгромадянство може виникати з різних причин. Ця проблема, зокрема, стосується людей, які опинилися поза правовим механізмом у період розпаду Радянського Союзу, представників меншин, які стикаються з перешкодами в отриманні документів, людей, чиє народження не було зареєстроване, а останнім часом також людей, які ризикують втратити правову ідентичність через війну Росії проти України, тимчасову окупацію та вимушене переміщення.
Три десятиліття боротьби з безгромадянством в Україні
Понад три десятиліття за підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та його партнерів Україна розбудовувала правові механізми, спрямовані на запобігання безгромадянству та скорочення його масштабів.
У 1994 році УВКБ ООН розпочало діяльність в Україні й активно підтримувало репатріацію та реінтеграцію депортованих кілька десятиліть тому кримських татар і їхніх нащадків. Агентство працювало над усуненням бар’єрів в отриманні документів і набутті громадянства. У результаті 150 000 кримських татар зрештою повернулися до Криму й набули громадянство України.
Одним із найактивніших поборників повернення кримських татар був Мустафа Джемілєв. У 1998 році на знак визнання його внеску в мирну боротьбу за права кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв був удостоєний премії Нансена, яку щорічно вручає УВКБ ООН.
За наступні роки Україна поступово розбудувала нормативно-правову базу, необхідну для запобігання безгромадянству та його подолання. У 2013 році країна приєдналася до двох конвенцій з проблематики безгромадянства: Конвенції про статус апатридів 1954 року та Конвенції про скорочення безгромадянства 1961 року; а у 2020 році запровадила процедуру визнання особою без громадянства, завдяки якій люди без громадянства одержали змогу подати офіційну заяву про визнання особою без громадянства й отримати документи, що підтверджують їхнє законне проживання в Україні. Від того часу й до червня 2026 року майже 1 700 людей були визнані особами без громадянства, а 110 з них зрештою набули громадянство України.
З метою скорочення безгромадянства у світі з 2014 по 2024 роки УВКБ ООН реалізовувало десятирічну глобальну кампанію #ЯІсную. Завдяки втіленим у межах кампанії заходам тисячі людей у світі мали змогу врегулювати свій правовий статус і набули громадянство або були визнані особами без громадянства.
Коли у 2024 році кампанія #ЯІсную завершилася, розпочався новий етап у реалізації заходів, спрямованих на подолання безгромадянства. У жовтні 2024 року УВКБ ООН заснувало Глобальний альянс із викорінення безгромадянства, який об’єднав представників органів влади, громадянського суспільства, спільнот людей без громадянства й партнерів. Спираючись на досягнення в подоланні безгромадянства й практичний досвід, учасники альянсу активно втілюватимуть спільні дії, спрямовані на викорінення безгромадянства.
Загострення проблеми безгромадянства в умовах війни й практичні шляхи її розв’язання
Ризики безгромадянства, спричинені війною, тимчасовою окупацією частини території України та вимушеним переміщенням, почали зростати у 2014 році та різко посилилися з початком повномасштабної війни. Розв’язати проблеми з документами стало ще складніше. Через тимчасову окупацію люди й відповідні органи влади втратили доступ до архівів органів реєстрації актів цивільного стану й Державної міграційної служби, зокрема до важливих даних, що не були оцифровані. Крім того, мільйони людей були вимушені покинути свої домівки й опинилися далеко від місць, де могли б підтвердити свою особу.
Саме в такій ситуації опинився Сергій. Після втрати документів чоловік не мав змоги скористатися архівами й підтвердити свою особу, оскільки всі записи залишилися на окупованій території.
Розв’язання проблеми стало можливим у 2022 році, коли було запроваджено процедуру встановлення особи за допомогою відеоконференцзв’язку. Завдяки такій процедурі люди, які не мають документів, одержали змогу підтвердити свою особу дистанційно. Тож до організованої в межах процедури встановлення особи відеоконференції приєднався батько Сергія, який перебував на тимчасово окупованій території, а згодом завдяки правничій допомозі від партнерської організації УВКБ ООН, Благодійного фонду «Право на захист», Сергій зміг підтвердити свою особу й отримати паспорт громадянина України.
Запобігання безгромадянству в умовах сьогодення
З появою нових ризиків особливої уваги потребує і реагування на наявні випадки безгромадянства, і одночасне запобігання новим. У 2025 році УВКБ ООН і його партнери надали правничу допомогу понад 2 700 особам без громадянства, особам з невизначеним громадянством і особам під ризиком безгромадянства у 15 областях України. Завдяки такій підтримці люди зареєстрували своє народження та отримали свідоцтва про народження, підтвердили громадянство й отримали паспорти, були визнані особами без громадянства й отримали посвідки на проживання, а в деяких випадках – набули громадянство України й отримали посвідки на постійне проживання.
УВКБ ООН підтримує запроваджені Урядом заходи з оцифрування архівів Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Задля того, щоб зберегти дані про цивільний стан громадян і забезпечити безперешкодний доступ до них, у 2026 році УВКБ ООН надало 350 сканерів сімом Міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України. Акти цивільного стану громадян використовуються для підтвердження особи й громадянства.
«Україна запровадила важливі правові механізми, спрямовані на подолання безгромадянства й покликані допомогти людям отримати доступ до документів, що посвідчують їхню особу. Серед них процедура визнання особою без громадянства, яка справді є прикладом передової практики. Водночас із 2014 року війна створює серйозні ризики безгромадянства. Вимушене переміщення, окупація, а також втрата або недоступність архівних записів можуть ускладнити людям підтвердження своєї особи чи громадянства. Попереду ще багато роботи, щоб допомогти людям знайти довгострокові рішення. І ми можемо досягти цього, продовжуючи спільну роботу державних установ, міжнародних організацій та громадянського суспільства», — зазначила Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадет Кастель-Голлінгсворт.
