Close sites icon close
Search form

Пошук по вебсайту країни.

Профіль країни

Вебсайт країни

З місця тимчасового проживання до житла, яке можна назвати домом: як програма УВКБ ООН щодо соціальної адаптації допомагає переміщеним родинам

Історії

З місця тимчасового проживання до житла, яке можна назвати домом: як програма УВКБ ООН щодо соціальної адаптації допомагає переміщеним родинам

Завдяки підтримці таких донорів, як Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, УВКБ ООН допомагає вимушено переміщеним людям долати перешкоди на шляху до самостійного життя, знайти належне житло, за потреби з доступом до постійного догляду, й відновити життя в новій громаді.
10 листопада 2026 Читати:
Portrait of the family

Проживши майже три роки в місці тимчасового проживання, родина Ольги переїхала до орендованої квартири в Миколаєві завдяки підтримці УВКБ ООН і його партнера. 

До повномасштабного російського вторгнення Ольга з родиною мешкали у власному будинку в селі Кізомис на Херсонщині. Ольга та її партнер Валерій разом із двома онучками Ольги, 11-річною Наталкою та 10-річною Софією, яких пара взяла під опіку, любили своє спокійне сільське життя поблизу Дніпровських плавнів, вирощували городину й мали будинок, де жили всі разом.

Проте життя родини змінилося, коли на початку повномасштабного вторгнення російські війська окупували село. Упродовж майже дев’яти місяців окупації родина залишалася у своєму будинку. Навіть після того, як українські Збройні Сили відновили контроль над цією територією, жити в селі було небезпечно. А коли обстріли посилилися, місцева влада закликала сім’ї з дітьми виїхати із села.

Найголовнішим для Ольги була безпека її онучок. У квітні 2023 року броньованим автомобілем родину евакуювали до села Коблеве у сусідній Миколаївській області. Там родина вчотирьох тулилася в одній кімнаті гуртожитку, а дівчатка продовжували навчатися дистанційно.

«У місці тимчасового проживання ми всі жили в одній кімнаті. Для чотирьох людей, а надто коли діти навчалися онлайн, це було дуже складно. Як вони могли зосередитися на навчанні, коли між ліжками не було і 30 сантиметрів простору?» – ділиться спогадами Ольга.

Ольга разом із рідними прагнула переїхати до житла, що краще б відповідало їхнім потребам, але знайти таке місце, яке вони могли б собі дозволити, й організувати переїзд здавалося чимось нездійсненним. Пізніше родина дізналася, що їхній будинок в Кізомисі був серйозно пошкоджений через артилерійські обстріли, тож мрія про повернення стала недосяжною.

Portrait of the woman
Тепер, коли в Ольги та її онучок є місце, де вони почуваються як вдома, родина нарешті починає відбудовувати своє життя після кількох років вимушеного переміщення.

Для людей, які місяцями або роками проживають у місцях тимчасового проживання, переїзд звідти означає набагато більше, ніж просто пошук іншого житла. Уже переживши вимушене переміщення, багато хто не наважується переїжджати знову, не маючи впевненості, що в новій громаді зможе мати належне житло, отримувати необхідний догляд і задовольняти повсякденні потреби. Знайти доступне за ціною житло буває непросто, а додатковими перешкодами можуть стати витрати на переїзд, питання з документами, доступ до медичних і соціальних послуг. Особливо складно долати ці труднощі людям старшого віку, людям з обмеженою мобільністю або інвалідністю, зокрема тим, хто не має достатньої підтримки з боку близьких чи соціального оточення. Усвідомлення того, що після переїзду вони матимуть практичну підтримку та доступ до необхідних послуг, робить перспективу самостійного життя більш реальною.

Щоб допомогти подолати ці перешкоди, Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) співпрацює з Міністерством соціальної політики України, місцевою владою та партнерськими організаціями, надаючи послуги із соціальної адаптації найбільш вразливим категоріям внутрішньо переміщених людей, які проживають у місцях тимчасового проживання та інших закладах тимчасового розміщення.

Програму було запроваджено в пілотному форматі у 2025 році та розширено у 2026-му. Вона передбачає поетапну підтримку, яка допомагає окремим людям і сім’ям знайти довгострокове рішення та облаштувати життя в новій громаді. Допомога враховує їхні потреби, можливості та плани й може включати пошук відповідного житла, організацію переїзду, відновлення документів, оформлення соціальних виплат, доступ до медичних та інших необхідних послуг, а також налагодження зв’язків у новій громаді. Підтримка триває і після переїзду, допомагаючи людям облаштуватися на новому місці та відновити стабільніше життя.

«Життя в місцях тимчасового проживання може бути непростим, оскільки в одному місці одночасно мешкає багато людей», – пояснює Віталія Данильчук, соціальна працівниця організації – партнера УВКБ ООН, ГО «Десяте квітня». «Ми відвідуємо місця тимчасового проживання, розповідаємо про програму й ту допомогу, яку можуть отримати її учасники. Ми також допомагаємо людям знайти житло, організувати переїзд, облаштуватися в новій громаді, оновити документи й підписати декларацію із сімейним лікарем».

Girl playing tablet
Тепер, коли в Ольги та її онучок є місце, де вони почуваються як вдома, родина нарешті починає відбудовувати своє життя після кількох років вимушеного переміщення.

У межах цієї програми Ольга та її рідні отримали змогу переглянути декілька квартир і обрати ту, яка найкраще відповідає їхнім потребам. У квітні 2026 року родина переїхала до двокімнатної квартири в Миколаєві, оплачує оренду й комунальні послуги. Тепер у родини є дві кімнати й окрема кухня. Ольга має змогу готувати їжу й відпочивати, а дівчатка мають місце для навчання. Також неподалік є школа.

«Тепер у кожного є свій особистий простір. Дівчатка дуже раді, і всі ми відчуваємо, що життя потроху налагоджується. Ми почуваємося як вдома. Я готую, відпочиваю… І школа тут неподалік. Вони вже знайшли нових друзів», – ділиться Ольга.

У межах комплексної підтримки УВКБ ООН та «Десяте квітня» супроводжували сім’ю на шляху до самостійного проживання: допомогли облаштувати квартиру відповідно до її потреб, надали необхідні меблі та побутову техніку, а також посприяли Ользі у відновленні документів, що посвідчують особу, та налагодженні взаємодії із соціальними службами громади. Завдяки такій підтримці сім’я не лише переїхала до нового житла, а й змогла облаштуватися на новому місці та отримати доступ до послуг, необхідних для відновлення стабільного життя.

Від початку 2026 року УВКБ ООН та його неурядові партнери надали підтримку в межах програми соціальної адаптації понад 1 500 людям.