«Війна забрала в мене все»

У житті Петра все було добре: чоловік мав власний будинок у с. Преображенка Запорізької області, все життя займався фермерством, обробляв землю. Замолоду Петро закінчив сільськогосподарське училище в Криму, потім працював у різних садових підприємствах і сам вирощував овочі й фрукти.

Але з початком війни все змінилося.

«Війна забрала в мене все: мій дім і мою землю. Вона позбавила всього і мою 101-річну матір», – ділиться Петро. Коли в лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, Петро був змушений вивезти літню матір із її рідного села, що було окуповане російською армією. Спочатку Петро з матір’ю перемістилися до Івано-Франківська, що на заході України, але не змогли жити далеко від дому й повернулися до рідної області, оселившись у Запоріжжі.

«Мати хотіла померти на землі, де похований її чоловік, тож ми повернулися. Проте жити в місті для неї, людини, яка майже 100 років прожила в селі, справді складно», – ділиться Петро. А втім, від батьківської хати вже майже нічого не залишилося: у 2022 році вона була вщент знищена внаслідок повітряних обстрілів і бойових дій. Така сама доля спіткала і будинок Петра. «Залишилися тільки стіни. Ані вікон, ані даху немає».

Петро не тільки втратив будинок дитинства й власну оселю – чоловік також зіткнувся з юридичними проблемами. Багато років він не міг оформити право на спадщину – сімейний будинок і землю, які він успадкував після батькової смерті у 2000 році. Чоловік не міг отримати свідоцтво про право на спадщину через втрату заповіту й документів, що підтверджують батькове право власності, й неможливість звернення до місцевих архівів, розташованих на окупованій території.

По правничу допомогу Петро звернувся до партнера УВКБ ООН, БФ «Право на захист». Фахівці організації надіслали запит до місцевих архівів, сприяли відновленню архівних записів про спадкування та допомогли звернутися з позовом до суду. «Сам я ніколи не розв’язав би це питання зі спадкуванням, тож я дуже вдячний. Юристи мені справді допомогли. Вони підтримували мене і в суді. У мене не було змоги сплатити судові збори, тож вони взяли їх на себе», – розповідає Петро.

У 2026 році суд визнав право власності Петра на будинок і земельну ділянку. Після реєстрації чоловік набув право на участь у державній програмі компенсації за пошкоджене або знищене майно «єВідновлення» і тепер чекає на рішення. Через БФ «Право на захист» Петро також отримав грошову допомогу від УВКБ ООН.

«Це була дійсно суттєва допомога. Отримавши кошти, ми мали змогу сплачувати орендну плату впродовж кількох місяців», – додає Петро. Від початку повномасштабного вторгнення УВКБ ООН спільно з неурядовими організаціями – партнерами надало понад 785 000 безоплатних юридичних консультацій для внутрішньо переміщених людей, тих, хто повернувся після переміщення або евакуації, та сімей, що постраждали від війни. Ця допомога стала можливою завдяки підтримці донорів, зокрема Європейського Союзу. Тепер люди мають змогу відновити втрачені або пошкоджені документи, що уможливлює отримання послуг і соціальної підтримки. Для інших людей, зокрема й для Петра, правнича допомога стала справді незамінною в розв’язанні проблем, пов’язаних із підтвердженням права власності, або в поданні заяви й виконанні процедурних вимог державної програми компенсації за пошкоджене або знищене житло.

Гуманітарне реагування УВКБ ООН в Україні також охоплює комплексну програму грошової допомоги, в межах якої надаються кошти на термінові потреби вимушено переміщеним людям і сім’ям, чиє житло було пошкоджене внаслідок обстрілів. Від 2022 року на грошову допомогу понад 2,5 мільйонам людей з різних областей України було спрямовано понад 743 мільйона доларів США. Така форма допомоги не лише надає отримувачам змогу задовольнити нагальні потреби, але й сприяє розвитку місцевої економіки.

Грошова допомога стала своєчасним порятунком для Петра – вона дала йому надію на краще: «На долю моєї матері випало стільки страждань: два голодомори, Друга світова війна – і зараз вона знову мусить переживати війну. Ми чекаємо на перемогу, тоді зможемо спочити з миром, а я зможу поховати матір поряд із батьком».