Удари посилюються: УВКБ ООН закликає не полишати українців, які потерпають від війни

ЖЕНЕВА — Попереду сувора зима, а російські обстріли України посилюються: вони влучають у цивільні та гуманітарні об’єкти й змушують людей покидати домівки та перебиратися в інші регіони країни. УВКБ ООН закликає міжнародну спільноту й надалі послідовно підтримувати як тих, хто залишається в Україні, так і тих, хто знайшов прихисток за кордоном.

Обстріли України не припиняються ні вдень, ні вночі. Під ударами — критично важлива енергетична інфраструктура. Країні загрожують тривалі знеструмлення: мільйони людей можуть залишитися без тепла й світла, з перебоями у водопостачанні та нестачею найнеобхіднішого.

Через дедалі частіші удари далекобійними ракетами й дронами безпечних місць в Україні не лишилося. Навіть далеко від лінії фронту під загрозою залишаються безпека цивільних та їхні домівки, а отримати необхідні послуги часто буває складно.

Разом із широкою мережею українських громадських і благодійних організацій УВКБ ООН продовжує надавати екстрену допомогу та послуги із захисту. Зокрема, йдеться про допомогу з житлом, юридичні та психологічні консультації, а також грошову допомогу.

Водночас працівники, транспорт та об’єкти УВКБ ООН і його партнерів неодноразово зазнавали обстрілів. З 1 вересня до 14 жовтня безпека персоналу УВКБ ООН і партнерів опинялася під загрозою 10 разів. Зокрема, дрони та авіація атакували гуманітарні команди, офіси, склади й автомобілі з чіткими позначками гуманітарної допомоги або влучали неподалік від них. Ці атаки наражали на небезпеку гуманітарних працівників і пошкоджували майно, без якого неможливо надавати допомогу. УВКБ ООН закликає Російську Федерацію припинити атаки на цивільне населення і вкотре наголошує: гуманітарні працівники та їхнє майно мають бути під захистом, а не під прицілом.

Очікується, що вимушене переміщення всередині країни триватиме, адже масштаби евакуації з прифронтових районів суттєво зросли. Від початку 2026 року всі транзитні центри, які підтримує УВКБ ООН, прийняли понад 136 000 евакуйованих. Це приблизно на 70 % більше, ніж за весь 2025 рік, коли через такі пункти в прифронтових громадах пройшло майже 80 000 людей. Утім, і ці дані охоплюють не всіх евакуйованих із прифронтових територій: чимало людей не звертаються по допомогу до транзитних центрів.

Чимало тих, хто змушений залишати домівки, потребують особливої підтримки. Майже 40 відсотків — люди старшого віку, також серед евакуйованих багато людей з інвалідністю. Загалом гуманітарної допомоги в Україні потребують 10,8 мільйона людей.

Водночас у Європі досі перебувають майже 5,2 млн біженців з України. Коли у 2022 році почалася повномасштабна війна, європейські країни виявили надзвичайну солідарність і відразу надали мільйонам людей захист і допомогу.

Тимчасовий захист та подібні механізми дали мільйонам біженців змогу швидко отримати законний статус, користуватися своїми правами й необхідними послугами. Згодом акцент змістився з екстреної допомоги на працевлаштування, доступ до державних послуг і підтримку біженців у тому, щоб вони могли самостійно забезпечувати свої потреби.

Зрушення в довгостроковій інтеграції біженців у національні системи вже помітні. За даними міжвідомчого опитування, оприлюдненого вчора, у 2025 році в дев’яти країнах працювали 67 % дорослих біженців з України, а 84 % дітей-біженців ходили до місцевих шкіл. Ці дані показують: щойно біженці отримують змогу робити свій внесок у життя країн, що їх прийняли, з’являються й результати.

Що більше біженців працює, то більше робочих рук на ринку праці, вище місцеве споживання й більші податкові надходження. За даними нещодавнього дослідження компанії Deloitte, у 2025 році українські біженці забезпечили 2,4 % ВВП Польщі — це приблизно 24,4 млрд дол. США.

Проте після чотирьох із половиною років вимушеного переміщення дається взнаки втома: тиск на країни й громади, які приймають біженців, зростає. Подекуди в Європі посилюються риторика проти біженців і ворожість до них, тож украй важливо зберегти солідарність і не припиняти підтримки — ні біженців, ні громад, що їх прихистили.

Багатьом українським біженцям досі важко знайти доступне житло чи роботу, що відповідає їхнім навичкам і кваліфікації. Найважче доводиться літнім людям, людям з інвалідністю, родинам, де дітей виховує один із батьків, та іншим вразливим групам — їм потрібна додаткова підтримка. Тож зараз не час згортати підтримку. Зараз час зберегти досягнуте й бути поруч з українцями, які готуються пережити непевні місяці попереду.

Щоб дізнатися більше з цієї теми, звертайтеся:

• у Женеві, з регіональних питань: Кетрін Портеус, [email protected], +33 6 70 72 51 94

• у Женеві: Метью Солтмарш, [email protected], +41 79 967 99 36