УВКБ ООН обурене ударами по гуманітарних операціях і зростанням кількості жертв серед цивільного населення

КИЇВ. На п’ятому році війни Росії проти України посилення російських ударів по різних регіонах України призводить до зростання кількість вбитих і поранених мирних мешканців і людей, які змушені покидати власні домівки через війну, а також перешкоджає проведенню гуманітарних операцій у країні.

20 травня під час російського повітряного удару по Дніпру ракета влучила у склад, який Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) орендувало для зберігання гуманітарної допомоги. Унаслідок обстрілу щонайменше двоє людей загинули й ще більше зазнали поранень. Крім того, було знищено близько 900 піддонів із гуманітарною допомогою, предметами першої потреби й матеріалами для ремонту пошкодженого житла, вартістю понад 1 млн дол. США. Ця гуманітарна допомога призначалася внутрішньо переміщеним людям і постраждалим від війни в прифронтових областях. УВКБ ООН висловлює щирі співчуття сім’ям загиблих і висловлює підтримку постраждалим цивільним внаслідок цього та інших обстрілів.

Уперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну від удару постраждала будівля, що використовувалася УВКБ ООН. Цей обстріл не лише позбавив людей життєво необхідної допомоги, але й став на заваді реалізації заходів із гуманітарного реагування в час, коли зростає масштаб гуманітарних потреб.

Удар по будівлі складу стався на фоні посилення обстрілів в усіх регіонах країни. Лише на цьому тижні під обстрілами, що спричинили загибель людей, опинилися Сумська й Чернігівська області. Минулого тижня, згідно з офіційною інформацією, масштабні обстріли призвели до смерті й поранення десятків цивільних у Дніпрі й Одесі. Майже тиждень тому внаслідок комбінованого обстрілу із застосуванням ракет і безпілотників був зруйнований житловий будинок у Києві. Тоді загинуло щонайменше 25 людей.

Як повідомляє Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), за перші чотири місяці 2026 року щонайменше 815 цивільних осіб загинуло, а 4 174 – зазнало поранень. Це на 21 % перевищує відповідний тогорічний показник.

Водночас масштаби вимушеного переміщення та евакуації населення з прифронтових громад зростають. Від початку 2026 року через транзитні центри, підтримувані УВКБ ООН, пройшло майже 47 000 евакуйованих. Однак реальна кількість переміщених людей може виявитися значно вищою – багато родин, що покидають рідні домівки через війну, не звертаються по допомогу, що надається в транзитних центрах. Ті, хто прибуває до транзитних центрів, часто залишають домівки лише з найобіднішими речами. Серед евакуйованих багато людей із вразливих груп, зокрема людей похилого віку, людей з інвалідністю та маломобільних людей.

УВКБ ООН і НУО – партнери і надалі підтримують евакуйованих і постраждалих внаслідок війни і надають, зокрема, доремонтні матеріали, грошову допомогу, психосоціальну підтримку й правничу допомогу.

УВКБ ООН також висловлює занепокоєння з приводу зростання безпекових ризиків, на які наражаються гуманітарні працівники, виконуючи свою роботу поблизу лінії фронту. Минулого тижня два конвої ООН у супроводі гуманітарних працівників зазнали обстрілів із застосуванням безпілотників, попри те, що вантажівки були позначені добре видимими логотипами. Один автомобіль, водій якого зараз одужує після отриманих поранень, доставляв допомогу в населені пункти Дніпропетровської області, а другий конвой, водій якого дивом залишився неушкодженим, – прямував до Острова, одного з найбільш постраждалих районів Херсона.

УВКБ ООН віддає шану гуманітарним працівникам і волонтерам, які завдяки своїй сміливості, відданості й наполегливості й надалі надають життєво необхідну допомогу навіть у небезпечних і складних умовах. Їхня робота залишається незамінною для мільйонів людей, постраждалих від війни. Численні удари, спрямовані проти гуманітарних працівників під час виконання їхніх професійних обов’язків, є грубим порушенням гуманітарного права. Цивільне населення та гуманітарні працівники ніколи не повинні ставати мішенями.

Щоб отримати більше інформації, зв’яжіться з нами:

• у Києві: Ірина Тимчишин, [email protected], +38 (050) 474 35 12;
• у Женеві (Європейський регіон): Кетрін Портеус, [email protected], +41 79 557 91 46;
• у Женеві: Метью Солтмарш, [email protected], +41 79 967 99 36.