Завдяки послугам підтриманого проживання та соціальної адаптації внутрішньо переміщені українці живуть у гідних і комфортних умовах
Завдяки послугам підтриманого проживання та соціальної адаптації внутрішньо переміщені українці живуть у гідних і комфортних умовах
У різних регіонах України люди й надалі змушені покидати власні домівки через війну. Перед внутрішньо переміщеними сім’ями постають проблеми, що не обмежуються пошуком житла. Для людей похилого віку та осіб з інвалідністю, які потребують постійного догляду, переміщення без доступу до відповідних соціальних послуг і адаптованих умов проживання може швидко стати загрозою для життя.
Послуги підтриманого проживання є критично важливим рішенням для людей, які не можуть самостійно впоратися з повсякденним життям. Поєднуючи безпечне житло, адаптовану інфраструктуру та професійну соціальну підтримку, ці послуги допомагають зберігати гідність, зменшувати ізоляцію та захищати тих, хто ризикує залишитися без належної допомоги під час переміщення.
Ігор та його мати були змушені покинути рідний дім у Горлівці Донецької області, коли у 2014 році в регіоні розпочалися бойові дії.Тоді сім’я переїхала до Дружківки, де прожила доволі довго. Для Ігоря це місто стало справжньою другою домівкою. Після посилення воєнних дій у 2022 році сім’я знову мала рятуватися втечею від війни. На цей раз Ігор із матір’ю опинився в селищі Олександрівка, що на Кіровоградщині.
«Півтора року ми провели в Олександрівці. Жили в дитячому садочку, який перетворили на місце тимчасового проживання. Ми вдячні за те, що нас прийняли, але належних умов для моєї матері там зовсім не було. Тому організувати догляд, якого вона потребує, було вкрай складно. Це був один із найскладніших періодів у моєму житті. І я в впевнений, що в її також», – згадує Ігор.
Згодом представники громадської організації в колективному центрі повідомили Ігорю, що він із мамою відповідають критеріям вразливості та можуть переїхати до Трускавця Львівської області, де доступні спеціалізований догляд і адаптовані умови проживання.
«За три дні ми проїхали понад 850 кілометрів. Подорожувати через усю країну з лежачою людиною було надзвичайно складно. Без допомоги ми б не впоралися. Мені була потрібна просто базова медична допомога для мами, але лікарі приймали нас на ніч, годували і допомагали всім, чим могли», – ділиться Ігор.
Родина дісталася західної України, де їх розмістили у санаторії «Батьківщина» — закладі Міністерства соціальної політики, який надає пакет соціальних послуг для найбільш вразливих внутрішньо переміщених людей, зокрема послуги прихистку, послуги підтриманого проживання, інституційний догляд та послуги соціальної адаптації.Інноваційний пілотний проєкт із соціальної адаптації є особливо важливим, оскільки він допомагає переміщеним людям перейти до більш самостійного життя або до більш стабільних умов підтримки та догляду. Ініціатива реалізується за підтримки УВКБ ООН, Агентства ООН у справах біженців, у кількох регіонах України завдяки фінансовій підтримці донорів, зокрема Європейського Союзу.
«Тут моя мама отримує ту підтримку, яка їй вкрай необхідна, щоб прожити решту життя гідно. Ці спеціальні умови — це не просто про комфорт, вони життєво важливі для її здоров’я і виживання, – пояснює Ігор. – Тут немає постійних обстрілів, а отже — і додаткового стресу. Ми нарешті можемо спати спокійно».
УВКБ ООН підтримало відновлення закладу, зокрема ремонт 10 кімнат для людей з обмеженою мобільністю, а також з 2022 року надає санаторію широкий спектр допомоги, включаючи забезпечення предметами першої необхідності, психосоціальну підтримку, кейс менеджмент та транспортні послуги.
Проте програма, орієнтована на людину. У тісній співпраці з Міністерством соціальної політики України УВКБ ООН та його партнери надають необхідні соціальні послуги та посилюють спроможність соціальних працівників у наданні оновленої послуги соціальної адаптації. Метою є сприяння відновленню самостійності переміщених людей там, де це можливо, та забезпечення безперервного догляду у більш стабільних умовах для людей, які потребують тривалої підтримки.
Завдяки щедрій підтримці Європейського Союзу такі програми забезпечують, що найбільш вразливі серед внутрішньо переміщених осіб в Україні не залишаються поза увагою.
