Переміщені, але не зломлені: для українців настає четвертий рік повномасштабної війни

Живучи в сусідніх будинках на тій самій вулиці, сестри, які самостійно виховують шістьох дітей,  займалися фермерством, маючи поруч земельну ділянку. Вони давали собі раду упродовж кількох років війни, допоки минулого літа обстріли не посилились, а небезпека не стала надто серйозною.

Коли снаряд потрапив у будинок Надії, зруйнувавши вікна та пошкодивши двері й дах, вони  вирішили залишитися вдома. Завдяки матеріалам для екстреного ремонту житла, наданим місцевою партнерською організацією Агентства ООН у справах біженців УВКБ ООН «Проліскою», вони змогли швидко закрити пошкодження будинку. 

Однак через два тижні потужний вибух знову сколихнув їхні домівки,  розповіла 36-річна Світлана.

Через три роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та через 11 років від початку війни на сході й окупації Криму війна, руйнування та переміщення залишаються щоденною реальністю. Від цього потерпає все населення країни, живучи зі страхом наступного обстрілу  і невпевненістю в майбутньому.

Близько 10,6 мільйона українців були змушені покинути свої домівки за останні три роки: як Надія та Світлана, виїхавши в інші частини країни, або як біженці –  до країн Європи та за її межі. Близько третини населення, яке все ще проживає в Україні – 12,7 мільйона людей – потребують гуманітарної допомоги. Війна триває і приносить нескінченні страждання.

За даними місцевої влади, протягом 2024 року наземний наступ і повітряні обстріли Росії прикордонних районів, включаючи Суми, призвели до зростання масштабів переміщення: близько 200 000 людей покинули свої домівки в прифронтових регіонах у другій половині минулого року.

Організація Об’єднаних Націй та її партнери закликають виділити 3,32 мільярда доларів на підтримку гуманітарного реагування в Україні та реагування на потреби біженців. Ці заходи мають на меті охопити допомогою 8,2 мільйона людей, найбільше постраждалих від війни, як в Україні, так і за її межами. 

УВКБ ООН потребує 550 мільйонів доларів для своєї роботи в Україні та надання допомоги, що включає підтримку в пошуку житла для евакуйованих осіб та людей, які зазнають переміщення,  екстрену та психосоціальну підтримку родинам, які безпосередньо постраждали від війни.

«Не час забувати про мільйони українців, які були змушені залишити свої домівки, а багато із них — свою країну», – сказав Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді після нещодавнього візиту до прифронтової Сумської області. Під час візиту він зустрівся з Надією та Світланою, а також іншими вимушено переміщеними особами.

Навіть під час війни, і особливо після переміщення, життя не повинно перетворюватись на виживання. Минулого місяця Надія та Світлана зробили важливий крок до нового старту, коли разом із дітьми переїхали в модульний будинок українського виробництва в модульному містечку, що встановили УВКБ ООН та місцева влада в селі на південь від Сум. 

«Нам дуже подобається наш новий дім», – сказала Світлана, яка раділа тому, що знову має окрему ванну кімнату для своєї родини, а також надійне електропостачання та меблі.

З чотирма іншими сім’ями, що живуть по сусідству, і ще п’ятьма, які незабаром переїдуть сюди, у модульному містечку зароджується нова громада. «Ми не можемо повернутися [до нашого села], тому що наші домівки пошкоджені, але тепер у нас є місце, де ми можемо відновити наше життя», – сказала Світлана.