Завдяки грошовій допомозі одинока мати починає відбудовувати своє життя
Завдяки грошовій допомозі одинока мати починає відбудовувати своє життя
Звичне життя Олени, тридцятирічної мешканки села Коханівка Херсонської області, перевернулося в лютому 2022 року. Ще за декілька днів до повномасштабного вторгнення Російської Федерації жінка побачила солдатів, які переміщалися неподалік її рідного села, а вже незабаром цей регіон на південному сході України було окуповано.
Заради двох донечок, Софії та Даші, Олена та її чоловік вирішили рятуватися від війни втечею, але далося це рішення нелегко.
«Це було важке рішення, адже ми також мали думати про батьків. Їхати вони не хотіли. Мій батько сказав, що він не покине те, що вибудовував упродовж всього свого життя», – пригадує Олена.
Декілька місяців сім’я мешкала далеко від дому. Спочатку – в Херсоні, а потім – в Житомирі, де живуть їхні рідні. Спілкуватися з батьками не завжди вдавалося, оскільки телефонного та інтернет-зв’язку на окупованій території майже не було.
Коли наприкінці 2022 року Уряд України відновив контроль над рідним селом Олени, жінка одразу захотіла повернутися додому, але весь регіон був сильно замінованим, тож місцева влада попросила мешканців відкласти повернення. Лише в січні 2023 року сім’я нарешті змогла повернутися.
«Це наш дім, до якого ми так хотіли повернутися», – ділиться Олена.
Але повертатися довелося в село, що майже повністю було зруйнованим через бої та окупацію.
«Наш будинок також був пошкодженим: вікна вилетіли, в даху діра від снаряда, але найскладнішим було те, що вісім місяців у будинку не було електроенергії. Ми змогли вижити завдяки людям, які ділилися генераторами», – згадує Олена.
Сім’ї вдалося роздобути сонячні панелі, щоб мати електрику. Місцева влада та організації з розмінування продовжували розміновувати території та проводити просвітницьку роботу, зокрема і серед дітей громади. Родина отримала допомогу і від гуманітарних організацій, серед яких Агентство ООН у справах біженців і його партнери. Після розлучення з чоловіком Олена з дочками переїхала до іншого будинку в тому самому селі, а потім сім’я поволі почала ставати на ноги. Але звичне життя зазнало нового потрясіння, коли в червні 2023 року було зруйновано Каховську дамбу на півдні України.
«Це наш дім, до якого ми так хотіли повернутися».
«Село накрила дуже потужна повінь. Будинки біля річки були повністю затопленими або сильно пошкодженими, жити там було неможливо. Нам пощастило – наш будинок вистояв, але ми залишилися без водопостачання».
Олена працює в пункті незламності – громадському центрі, де місцеві мешканці можуть обігрітися, підзарядити прилади й скористатися інтернетом під час відключення електроенергії, що часто трапляються внаслідок російських обстрілів. Завдяки цій роботі Олена має змогу платити за оренду будинку, а утримувати її невелику сім’ю жінці допомагають батьки й брат. Півтора року Олена не мала можливості оплатити ремонт системи водопостачання в будинку – весь цей час сім’я не мала проточної води.
На початку 2024 року Олена зареєструвалася на отримання грошової допомоги від УВКБ ООН. Завдяки цій допомозі жінка зрештою змогла заплатити за ремонт і проведення водопровідних труб, тож у будинку, де вона проживає разом з дочками, знову з’явилася проточна вода.
В Україні УВКБ ООН впроваджує свою найбільшу програму грошової допомоги. Від початку повномасштабного вторгнення понад 2,2 мільйона людей, зокрема внутрішньо переміщених осіб і тих, хто повернувся після переміщення, як і Олена, отримали життєво необхідну грошову допомогу від Агентства. 72 % отримувачів – жінки й діти. Ця допомога стала можливою завдяки міцній та гнучкій підтримці з боку Німеччини й інших урядових і приватних донорів. Грошова підтримка надає людям можливість зберегти гідність і самостійно вирішувати, які нагальні потреби потребують першочергового задоволення. Крім того, така допомога сприяє розвитку місцевої економіки й ініціатив із відновлення.
«Бажаю людям у всьому світі ніколи не переживати того, що переживає Україна. Я хочу миру. І в Україні, і в усьому світі. Ми щиро вдячні всім людям і всім міжнародним партнерам, які допомагають нам відбудовувати й відновлювати – допомагають не лише нашій сім’ї, а і багатьом іншим мешканцям нашого села», – дякує Олена.
