Переміщені родини з прифронтових громад знайшли комфорт і безпеку у відремонтованих місцях тимчасового проживання
Переміщені родини з прифронтових громад знайшли комфорт і безпеку у відремонтованих місцях тимчасового проживання
Надія та її дочка Валентина перемістилися до Полтавської області в середині серпня 2025 року. Уже вдруге через воєнні дії сім’я була змушена покинути рідний дім у Донецькій області.
Рішення виїхати з рідного Краматорська на Донеччині далося Надії, матері чотирирічної Валентини, непросто. У середині серпня 2025 року, прихопивши лише найнеобхідніші речі, жінка разом із дитиною вже вдруге в житті була змушена покинути власну домівку, щоб вижити.
Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Надія та її донька рятувалися від війни в Полтавській області. Сім’я прожила там декілька місяців, а коли ситуація в рідному місті змінилася на краще, Надія та Валентина повернулися додому.
Проте через посилення обстрілів і наземний наступ російських військ у Донецькій області життя цієї маленької сім’ї вдома знову стало небезпечним.
«Залишатися в Краматорську стало небезпечно. У нас не було іншого вибору, крім як знову виїхати», – ділиться Надія. У пошуках безпеки сім’я вдруге опинилася в Полтавській області.
Мати з маленькою дитиною знайшли притулок у місці тимчасового проживання (МТП), облаштованому в гуртожитку Кременчуцького медичного фахового коледжу. Тут їм вдалося возз’єднатися з батьками Надії, які були змушені виїхати з Краматорська після того, як їхня домівка була серйозно пошкоджена внаслідок обстрілу, що залишив будинок без вікон і даху. Щоб переміститися в безпечне місце, літній парі знадобилася підтримка, оскільки батько Надії бореться з онкологічним захворюванням і потребує допомоги. Зараз літні люди мешкають у тому самому МТП, що і їхня дочка й онука.
Від початку повномасштабного вторгнення в цьому гуртожитку проживали внутрішньо переміщені люди, які не мали змоги оселитися в іншому місці або самостійно винаймати житло. Щоб покращити умови проживання 119 людей, які наразі мешкають у закладі, Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) нещодавно здійснило капітальний ремонт будівлі гуртожитку.
Ремонтні роботи охоплювали заміну вікон і дверей, модернізацію систем електро-, тепло- й водопостачання, косметичний ремонт у кімнатах, а також кухнях, убиральнях і душових кімнатах, що перебувають у загальному користуванні. Щоб покращити умови перебування для маломобільних осіб та людей з інвалідністю, УВКБ ООН установило пандус і облаштувало приміщення першого поверху з урахуванням потреб цих груп населення.
Загалом близько 70 000 внутрішньо переміщених людей із найбільш вразливих груп населення сьогодні перебувають у понад 1 500 МТП у різних регіонах України. Заклад у Кременчуці – один із декількох МТП, розташованих у Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській та Полтавській областях, що нещодавно були відремонтовані УВКБ ООН за підтримки таких донорів, як Європейський Союз. Разом із партнерами – місцевими неурядовими організаціями – УВКБ ООН також надає людям, які перебувають в МТП, інформаційно-консультаційну та юридичну допомогу, психосоціальну підтримку й послуги з перенаправлення для отримання необхідних послуг.
У комфортному відремонтованому гуртожитку Надія та її сім’я почуваються в безпеці, а чотирирічна Валентина почала відвідувати дитячий садок у Кременчуці.
«Нам комфортно в гуртожитку. Тут, на новому місці, ми можемо почати життя з нової сторінки. Ще один раз, – ділиться Надія. – Я дуже вдячна за допомогу таким внутрішньо переміщеним людям, як ми, – тим, хто втратив усе».
