Від звуків вибухів – до запаху троянд: як УВКБ ООН підтримує школу для дітей з порушеннями зору
Від звуків вибухів – до запаху троянд: як УВКБ ООН підтримує школу для дітей з порушеннями зору
На одній із вимощених бруківкою вулиць Львова, в затінку дерев із густою зеленою кроною, за нічим непримітними стінами розмістився заклад із давньою історією – найстаріша в Україні школа для дітей із порушеннями зору. Вже понад 170 років ця школа, що офіційно називається «Львівська спеціальна школа № 100», приймає дітей і молодь із різними порушеннями зору.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році будівлю певний час використовували як прихисток і транзитний пункт для сімей, які в пошуках безпеки переміщалися сюди зі сходу й півдня України. Згодом навчання поновили й школа почала приймати нових учнів. Діти, які вже мали досвід життя з інвалідністю, вчилися жити під час війни й в умовах переміщення.
Вісімнадцятирічна Вероніка покинула рідний Харків разом із мамою та братом, який також має порушення зору.
«Ми навіть не знали, куди ми їхали – просто сіли на перший евакуаційний поїзд. Я прихопила із собою лише те, без чого неможливо продовжувати навчання: ноутбук і павербанки», – згадує Вероніка.
Опинившись у Львові, подалі від війни, Вероніка розпочала новий розділ свого життя в школі № 100. Тут дівчина веде сторінки школи в соціальних мережах, створює контент і будує нове коло спілкування.
«Коли я сюди приїхала, все видавалося мені новим і дивним. Але я змогла знайти справжніх друзів і постійно намагаюся спілкуватися з якомога більшою кількістю людей», – ділиться дівчина.
Серед нових друзів Вероніки – сімнадцятирічна Ліза, яка перемістилася до Львова разом із батьками, братами й сестрами після того, як їхній будинок у Березнегуватому в Миколаївській області зазнав пошкоджень через удар касетними боєприпасами.
«Майже щодня десь поблизу ставався ракетний обстріл. Потім розбомбили нашу школу й нам з моїм братом більше не було де навчатися. Ми не просто чули вибухи, ми весь час жили під обстрілами. Я звикла постійно відчувати страх. Неможливо не боятися, коли твоє ліжко підстрибує від кожного удару», – згадує Ліза, яка тепер навчається в третьому класі школи № 100.
Проте для обох дівчат школа стала не просто навчальним закладом, а ще й середовищем для зцілення. За підтримки УВКБ ООН і партнерської організації «Рокада» в школі № 100 відкрили перший в Україні ароматоріум – спеціально облаштований сенсорний простір для дітей з порушеннями зору.
Полички тут заставлені баночками зі спеціями й парфумами, травами й оліями, різними видами чаю та предметів з особливою текстурою. Всі вони пробуджують спогади й гартують впевненість.
«Для нас, незрячих людей, нюх і дотик набувають особливого значення. І ця кімната – це спосіб навчатися та одночасно почуватися в безпеці», – радіє Ліза.
Наталія Гусак, яка веде заняття із сенсорного розвитку й сама є випускницею школи № 100, пояснює важливе значення цього інноваційного ароматоріуму для дітей з порушеннями зору: «Війна позначається на кожній дитині. Декотрі з них навчилися визначати типи ракет за звуком. Але тут, в ароматоріумі, вони мають змогу знову побути дітьми – досліджувати, відчувати, творити. І це сприяє зціленню».
За оцінками ООН, понад 3,7 мільйона людей в Україні є внутрішньо переміщеними, а 31 % переміщених сімей має членів сім’ї – людей з інвалідністю. З огляду на те, що ризик соціального виключення для людей з інвалідністю, як і людей похилого віку, під час війни підвищується, УВКБ ООН розглядає соціальну інклюзію людей з інвалідністю як центральний компонент програм із соціально-правового захисту й сталих рішень.
Діапазон програмних заходів УВКБ ООН у цьому напрямі вельми широкий: від безпосереднього надання послуг, зокрема психосоціальної підтримки та правової допомоги, завдяки яким люди мають можливість відновити документи, отримати статус особи з інвалідністю, звернутися за необхідними послугами й виплатами, до співпраці з Міністерством соціальної політики України й іншими органами влади задля зміцнення системи надання соціальних послуг, в яких люди з інвалідністю мають найбільшу потребу, зокрема евакуації з прифронтових громад. Крім того, УВКБ ООН підтримує понад 50 громадських організацій, безпосередньо очолюваних людьми з інвалідністю або створених задля підтримки й адвокації інтересів людей з інвалідністю, що відіграють провідну роль у задоволенні потреб людей з інвалідністю в інформації, підтримці й інтеграції в громади.
У 2024 році УВКБ ООН надало 239 000 комплексних послуг людям з інвалідністю в Україні. У першій половині 2025 року людям з інвалідністю було надано 33 000 послуг в межах різних програм допомоги. Така підтримка стала можливою завдяки фінансуванню від різних урядових і приватних донорів, особливо Фінляндії, яка є давнім і надійним партнером Агентства у сфері підтримки й соціально-правового захисту людей з інвалідністю, які зазнали переміщення.
Тим часом у львівській школі № 100 Ліза мріє про майбутнє в галузі програмування, де вона зможе поєднати свої творчі здібності й любов до логіки й структурування, а Вероніка готується до вступу в університет, відточуючи свої навички у сфері медіа та комунікацій. Жодна з них не знає, що чекає на неї в майбутньому, але в класі, наповненому запахами кориці, меду й мигдалю, дівчата насолоджуються митями спокою серед тривожних реалій війни.
